Під крука крилами – під віялами вій
Ховалися агатові безодні
(Я їх розгледіла, чомусь, лише сьогодні,
Лиш тільки-но). Чарівно-надприродні
Враз паралізували розум мій.
І серце каменем зірвалося згори
Вершини спокою, та полетіло
В провалля, в прірву. І здавалося, несила
Вже встояти – моє німіло тіло,
І душу рвали пристрасні вітри…
Цілунок зміг би Ваш класичний кабінет
Прикрасити , як зиму гілка хвойна.
Та для чиновника це, мабуть, непристойно…
Про що ми розмовляли з Вами щойно?..
Про терміни? Про тендер? Про бюджет?...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354233
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.07.2012
автор: Гетманец А