*

Я  ж  не  вмію  як  ти
забуватися  і  по  цимбалах.
Я  під  ніж!
Я  підніжжя  твого  альтер  его.
В  хоралах,
де  вишукую  генія.
Гени  твої
до  чортів  полуденія
післані.
Надто  гладять  мене  проти  шерсті
вони
на  твоє  недолуге  "як  щО  -  то  дзвони".
і,  їй-богу,  добряче  потріскані
стабілізатори  поперечної  стійкості
серцевої  мілкості
нашої  дійсності.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354358
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.08.2012
автор: Гаоль Лостяр