Як під ноги яблука падають і падають -
Нікуди подітися від тої краси.
А мене краса ота наче вже й не радує,
Море їх нападало – скільки ж не з’їси.
Все-таки всі яблучка, мабуть, треба визбирать,
Подрібнить і – в бочечку, та зробить вина.
А воно ж як виграє, а воно ж як визріє, -
Ой, вино ж те питиму, знаю, - не одна.
Поскликаю друзів я, всіх за стіл, - аж тісно їм, -
Серденько до серденька, до плеча – плече.
Пригощу ігристим їх, і закусим піснею,
Захмелієм радістю, заспіваєм ще!
Олена Бондар (Бондаренко)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354371
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.08.2012
автор: Олена Бондар (Бондаренко)