Я встигну до завтра з тобою зустрітись,
Не буде пізно ще ніколи,
Вже осінь знову сипле квіти,
І наші діти йдуть до школ
Напевно,завтра зустріч буде,
Вже осінь листя замітає.
Твій образ в серці ще ночує,
А внук про щось мене питає.
Напевно стрінемося завтра,
Хоть ноги чомусь ледве ходять.
Ні,це не старість.Ні,неправда,
Це ТИ і Я лиш НАС все не знаходять.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354382
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.08.2012
автор: Відочка Вансель