Давай ми будемо, як діти.

Запроси  мене  на  чашку  кави,  
Вранці,  а  не  як  в  кіно.  
Нехай  від  запаху  того  
Прокинуться  усі,  
І  навіть  ті,кому  все  одно.

Зірви  мені  на  клумбі  квіти,  
Ромашки  чи  жоржини  навіть.  
Щоб  не  було  все  так  банально,  
Щоб  ми  були  немов  ті  діти.  
Я  не  хочу  ідеально.  

Із  сміхом  радої  дитини,  
Проте  із  розумом  дорослої  людини  
Я  буду  бігати  травою,  
Співати  радісно  пісень.  
Ти  любуватимешся  мною.  

Я  поцілую  тебе  в  носика,  
Подарую  ніжний  погляд.  
Заберу  тебе  в  танок.
І  буде  грати  ніжна  музика,  
Це  буде  наш  з  тобою  спогад  
Десь  серед  загублених  думок.

©  Анна  Стасів

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354450
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.08.2012
автор: Anna Stasiw