Наше життя як мить одна,
не встигнеш озирнутись – вже нема.
І ти забув всі почуття,
і всі минулі каяття.
Все зникло, темрява одна,
а на очах блищить сльоза,
бо ти не хочеш в небуття,
тобі потрібне ЦЕ життя!
Бо до вподоби колір неба
і тиха пісня… не твоя,
а особливо, немовля,
бо все це доленька твоя.
І не дарма була дана!
Однак незгода нездоланна
забрала всі ті відчуття.
І ось тепер від вдачі долі
залежить все твоє життя.
2007 г.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354524
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.08.2012
автор: BlackAngel