уяви собі ніжне прозоре необ’ємне небо,
де на горизонті прощається золотаве сонечко,
небо, де сивий місяць заводить хороводи,
з яскравими зірочками,
де перед тобою пахуче поле,
що приємно лоскоче солодким запахом,
де серед бурхливого моря трави,
наче зорі в небі, виблискують росою,
маленькі тендітні квіти,
уяви як теплий літній вітерець пестить,
твоє чарівне обличчя,
розвіває неначе пух твоє розпущене волосся,
приносить заспокійливу музику природи,
приємний щебет птахів,
шелест-мову вікових дерев,
вічну пісню прозорого джерельця,
що біжить під красунею вербою,
і серед цієї краси забудь про усі свої турботи,
нехай відпочине твоє змучене бідненьке серце,
тоді твоя душа заспіває й станцює,
і прокинеться в тобі вулкан любові,
яку ти так чекаєш і потребуєш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354582
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.08.2012
автор: Клоун Ясь