Часом я бачу обличчя вічності
В глибоких озерах очей твоїх
У миті такі зникають розбіжності
Наших життєвих сумних доріг.
Виникла іскра від тіла до тіла
Встановить невловимий контакт.
Навіть потрапивши в сіті мейнстріму,
Щасливими будемо. Знаєш, як?
Переваривши усі єднання,
І знаючи купу чужих таємниць,
Не продамо своє ми кохання
За хрускіт земних нулів-одиниць.
P.S. одне на мільйон. одне на тисячу років.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354595
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 02.08.2012
автор: Олександр Ткачинський