Штекщ
Я нині випив дві чи три, ні, п"ять бутилок пива,
Вином ізвечора мене компанія вгостила,
Удень з товаришем я в центрі вдудлив ше чекушку!
Товариш потім геть пішов на хату до подружки.
І
П*янючий я в упадку сил конаю на общазі
Всю душу і все сприйняття у власть віддав заразі
Тут усвідомлення прийшло, я дуже засмутився:
Мій внутрішній незнаний світ мені тоді відкрився.
Не маю дівчини я бідний, нащо я вродився??
На мене за ці двадцять літ ніхто й не подивився!
З мисливським хистом всюди я шукав жорстоке порно
І лібідо своє кормив бувало й гіршим кормом.
Ця одинокість мене їсть, хоч це й ефект горілки
Все крутиться у голові, що я не маю дівки!
Не може встоять на ногах кімната зі стільцями.
Ну що мені робить тепер зі своїми яйцями?!
В сльозах кричу я перегаром про своє нещастя...
Чого маленького мене не вбило злобне трясця??
Чого, ще поки молодим, я не ходив гуляти?
Чого не можу я тепер дівчину обійняти?
Чого гранату я не з"їв?.. - бо не було гранати...
Чого кондом в аптеці я соромлюся придбати??
Навіщо я впав на мороз, коли пропонували?
Обставини усе життя мені поруйнували.
Тепер я лізу в Інтернет незрабними руками
Шукати буду популярні фотки із дівками.
Та хвиля жалості до ся мене вчавила в стільчик.
Ні в кого більше не запхну я свій маленький хрінчик!
Я хвилю жалості здолав, бо личить так мужчині
Ох алкоголю перебрав я очевидно нині.
Я вирішив зайти Вконтакти, глянути новини.
І подивитись чи нема там гарної дівчини.
Я кляцав кнопки, все шукав на кого подр@чити
та передумав бо згадав, шо дуже хочу пити.
Ізнову скоро повернувсь до свого я заняття
Ну так погано, шо капець! ото мені прокляття!
Я добре знав чого хотів, знайшов твою світлину...
і усвідомив тут свою нікчемність на хвилину:
У тебе певно є пацан і ти його кохаєш
А тут нещасний онаніст - ти й не подозрєваєш!
Ну як то так принижусь я, коли візьмусь за прутня -
бо совість в мене, як в коня - то штука ой могутня!
На тебе ще раз подививсь закислими очима
І, бідний, чуть не заревів, як та мала дитина!
Я відчайдушний написав тобі в приват признання:
"Маленька, я тебе люблю, це пише тобі Ваня."
Подумав трохи я, і стер останні штири слова.
Все рівно видно, хто писав, то нашо така мова?
Та те, що залишилося, відправити не зміг я
Піду, можливо я засну - година-бо вже пізня
Морально опустошений на ліжко я приліг
Так серце гупа! хоч крутивсь, заснути я не міг.
Я думав, так і пролежу, стрічаючи світанок,
А може мертвим в свому ліжку стріне мене ранок.
ІІ
Приснилося під ранок так, що ти зі мною вчишся,
Що ближче, ніж вже зараз є, з тобою подружився
Стосунки наші ніби-то, повиті теплотою,
І взагалі, чудово все іде у нас з тобою.
Приснилось також, я літав і ковзав над землею.
Приснилось, ніби я в тюрмі, і маю гонорею...
По суті, як сказав би Фрейд, тут міститься бажання:
До спілкування тяга і приховане кохання.
І дивно, скільки не старавсь, зробить не міг одного:
Свого сновидного кінця ввести до лона твого :
Ну тут, сказати можу сам: така структура психіки,
Зіграла може, певну роль велика кількість випивки.
III
Пройшло не-знаю-скільки днів, можливо, пару місяців
Для мене трохи із тих пір вже світ прекрасний вияснів
Собі спілкуюсь через чат з подругою одною
Буває часом подивлюсь на фотку також твою
З твоєю фоткою тепер - дурні асоціації
Цікаво, що сказав би Фрейд - він завжди має рацію
За випадком тодішнім я, поправді, не жалію
Все помню добре, до дрібниць - брехати тут не смію.
То жарти все, звичайно так, хоча би й плоскуваті
Жартую так, як хочу сам. Як ніби в своїй хаті
Де взяти гуру, шоб поміг пригнітити печальку?
Чого під вечір сутужно, нема печальки зранку?
Не парюсь більше я тепер про хвостик коротенький
Стабільна психіка моя, бо я вже - не маленький.
23.07.11
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354603
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 02.08.2012
автор: Jonny Evilko