Мить.. Одна лиш мить - і забуття...
Стоїш з усмішкою самотня...
Перед тобою більш нема життя...
Навколо темно, а за крок безодня..
Ступаєш крок.. Ще трішки й полетиш...
Але сміливості в тобі не вистачає...
За мить на віки вічні замовчиш...
І знову слово в горлі застрягає...
Ще так багато слів не сказаних тобою,
Ще так багато слів не сказаних тобі...
Є сотні тих причин залишитись живою...
Бо серце і душа іще живі...
Але розчарувавшись у житті й коханні
Ти прагнеш спокою назавжди віднайти...
Зробити крок лишається останній...
У двері смерті тихо увійти....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354667
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.08.2012
автор: торі *