Тривожні рифи-давні,сиві міфи...
Запалюється новий день!
Зростають квіти на крові Сізіфа,
Загравою нових пісень!
Праця і піт на гору котять камінь,
І розтопила лід любов....
Вона не знає меж і граней,
Вона не знає різних мов!
Любов- це віщий,вічний голос,
Любов,як одкровення неба!
Любове,хліб душі і колос,
Яким би був цей світ без тебе!?
Любов -це древній таємничий Логос,
Забутий Логос забутого Бога...
Любов міцна,як кінський волос,
І безкінечна,як дорога!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354690
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.08.2012
автор: Той,що воює з вітряками