Ти могла б подарувати йому вічність…
РозсипАти до ніг його пелюсткИ.
Могла б примножити його дволикість,
Не думати, що це дасться колись взнакИ.
Ти могла б подарувати йому сина –
Невимовно гарного і живого.
Але якби ти його не просила,
Він все ж відмовиться від дарунку твого.
Ти могла б подарувати йому скромність,
Та він не знає чужих імен й облич.
Ти маєш на диво жваву безвідмовність,
Але в собі несеш сукупність протиріч…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354700
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.08.2012
автор: Троянда Пустелі