Ти будеш таким, як я завжди хотіла,
Як у мріях плекала роками.
У серці своїм я для тебе розправлю вітрила
І вистелю душу квітками.
В бездонних очах твоїх мій закарбується Всесвіт,
Зупиниться час у твоїх обережних долонях.
Я буду з тобою, неначе на зоряних плесах,
Неначе у ніжної казки в полоні.
Ти дивом наповниш буденність мою сірохмарну.
Ти прийдеш до мене, як ангели сходять із неба.
Моє існування закуте у твої кайдани...
І більше на світі таких не бува (і не треба).
Всі космічні простори, всі зорі у небі,
Весь цей світ полум'яний - тобі, дивись,
Вся любов, і надія, і віра - то тільки для тебе...
Тільки прошу: Сину, народись!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354796
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.08.2012
автор: Марина Зоріна