У феї зламане крило,
Вона не зможе більш літати
Й розкрите серце наголо,
Бо мала дурість покохати.
У феї у очах блищить,
Там лиш палає божевілля
Й бажання тіло спопелить,
Перетворити на вугілля.
У феї ніжки більш не йдуть,
Їх, мов розтрощено навіки.
Їй більше радість не відчуть,
Занадто важко для каліки.
У феї руки заніміли,
Їм важко втримати й нічого
І коси пишні посивіли
Від фатуму такого злого.
У феї вуста зблідлі, сині,
Не можуть мовити ні слова.
Німа навік вона віднині,
Застрягла в горлі її мова.
У феї серце вщент розбите.
В кохання вірила так щиро.
Й вмираючи не зможе розлюбити –
Це почуття її й згубило.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354871
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.08.2012
автор: Таня Красельникова