Мовчання струн хоч у руках гітара,
Не народилась пісня, а чи кара.
Поодинокії акорди по місцях,
Не ожива мелодія, бо підлий страх.
Юнак по-серед залу з інструментом,
Навколо люд зібрався і чека моменту.
Бажати й не змогти,одні експеременти,
Бо грати Дар- веління Божої руки.
А під будівлею, якийсь собі, скрипаль
На землю кинув капелюха.
Божественним смичком заворожив всіх, альт
Прохожі в захваті кидають гроші,кожен слуха.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354937
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.08.2012
автор: Вразлива