Вона, раніше: «Пригуби коньяком кавовий спогад терпкого поцілунку… і хай серце наповниться серпанком ніжного натхнення»
Пригубив коньяком, теж і кави ковточок,
Лише думка напнулась вітрилом печалі.
Мов натхнення прийшло, та у формі заочній,
Бо на денну уже перебір. Не попали.
А вечірньої в нас у коханні немає,
Може в інших десь є, лиш не в цій стратосфері.
В тебе сонце встає, в мене сутінки грають.
Десь то час і вагання стулили нам двері.
01.08. 12.10.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354975
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.08.2012
автор: Ярослав Дорожний