Як вітер обірве
Всі квіти у саду на вишні,
Він і листом зірве
Мого кохання віти пишні.
Тепер не спокусить
Своїм чарівним медом
Тим вітам, бджіл, хоч якби не просить.
І все за ними плаче тихим криком:
І вітер віє -
Серце мліє.
Та його не заспокоїть
Сонця ніжного промінням.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355012
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.08.2012
автор: Ліда Байрова1