Сиве прокляття у вікна,
Де бур’яном заросло,
Стіни в іконах поникли,
Зморшкам скорилось чоло...
Довгі літа-помаранчі,
Наче зашкрумлений день!
Пам’яті згорблені ланчі -
Зе́рно вже ли́ш де-не-де...
Не дочекала, змарніла,
Поки блудив у світах...
В грудях стерня обвітріла,
Сиве прокляття і страх.
(4.08.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355116
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.08.2012
автор: Леся Геник