Розлючені піраніїї,
За тонкими стінами акваріумів...
Піддаючись дивній аномаліїї
Вгризаюся в стіни тераріумів,
Заглядаючи до рота
Кожної смертельної, кожного виду,
Доказую - я не така вже сволота.
Відкриваю Атлантиду
Ключем сварливого шипіння.
Люба...Мені так лесно - вони впізнають
Споріднене, таке ж як вони створіння...
Розтікаються, линуть, тануть
Під сяйвом смарагдів очей...
Заповзають мені під шкіру вкладаються,
Поперек моїх венозно - пінніючих течій...
Вони хвилюються, б"ються,
В моєму серці, холодними
Морозними, квітами з сотень тонких лез.
Вони їдять залишаючись голодними... -
Витікший з мене філогенез.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355262
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 04.08.2012
автор: Алиса Кирова