Солодка мить, на серці сльози,
Тремтіння рук, в душі весна.
Коли стоїш на п’єдесталі,
Емоції охоплюють сповна.
Ця мить здається верх бажання,
Думки лунають – фаворит.
І мить цю хочеться продовжить,
А на грудях медаль блищить.
Сльозою ледь туманить погляд,
Дивлюсь на сонячну блакить.
Безмежну відчуваю силу,
Я зміг вершину цю скорить!
Так жаль, що все у нас не вічно,
Із п’єдесталу ногу зняв...
Пройшовши подіум ще трішки,
Я до шеренги з краю став.
На завтра знову тренування,
Солоний піт, мозолі в кров.
І буде лиш одне бажання,
Іти до перемоги знов!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355392
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.08.2012
автор: Роман Хвиль