Небо дощем сипле на землю
Цілий світ залишився десь за вікном
Сьогодні похмуро, у квартирі темно
Ми розбавим пітьму духм’яним вином
У тому вині змочимо тишу
За старі, вже майже забуті пісні
За те, що писав чи ще тільки напишу
За краплі дощу на твоєму вікні
За те що на вулиці листя
З кожною миттю втрачає свій колір
А денному світлу не вистачає повітря
І з кожною миттю ближчає осінь
А місто собі сповільнює кроки
Під ритми вже майже осінніх дощів
За межами світу сутеніє потрохи
Минається шал парасоль та плащів
За дверима промерзле літо
Опускається вечір і палить вогні
На крамницях з’являються таблички «Закрито»
І з кожною миттю, коротшають дні
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355407
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.08.2012
автор: Світоч