Покійним і упослідженим студентам присвячується
Мене дивує ваша злобная байдужість,
Яку завжди несете в серці не роки
Вас гноблять, убивають, повсякденно дурять,
А ви все курите і рветесь в матюки.
Коли б ви мимрити нарешті перестали,
Коли ви встанете з скоцюрблених колін!
Коли б боятися поменше всіх ви стали,
Коли найтяжчу переборете ви лінь?!
Та станьте цільно в лави, не боїться люди!
Бо ті зайці зариються завжди в труну -
Коли постанете, то краще жити буде,
Тоді нащадки вас ніяк не прокленуть.
05.08.2012 року Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355432
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.08.2012
автор: Андрій Яремко-Ярий