Моя Немезидо.
Я пам'ятаю твої думки,
А Ти наперед знаєш мої.
Ти чула гомін наших міст,
Ще задовго до того як народилися ми.
Я кохаю тебе любов'ю сліпою,
Що веде до смерті.
Ти моє покарання,
Ти біль у серці,
Ти жага до помсти
Самому собі.
Та я готовий іти за тобою,
Хоч Ти і так весь час переслідуєш мене.
Бо ти старих кладовищ спокій,
Ти вранішній біль у грудях,
Ти нав'язлива думка,
Ти розлючена жінка.
Ти забута дорога в минуле
До Себе самого.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355435
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.08.2012
автор: Kora