Можна тебе спитати?
Скажеш, чи зрозуміло?
Можна, я буду спати,
Скільки захоче тіло?
Так не дивися грізно..
Скромна ця забаганка:
Можна лягати пізно
І не вставати зранку?
І не летіть, як шило,
В милі маршрутки поту
З острахом, що, можливо,
Знайдуть мені роботу?
Не виглядать зарплату
З думкою про потреби.
Не прибирати хату!
І не чекать від тебе!
Можна оргазмів зранку
Й ввечері кілька поспіль?
Можна не мити посуд?
Не застеляти постіль?
І не зважать на осуд
Нервів твоїх на жилах,
Коли я мокра й боса
Капельки розгубила?
Можна напитись вперше,
Щоби упасти в ванні
І наді мною звершив
Ти свої мрії тайні?
Щоб все взуття - на шпильці,
Та не ходити пішки!!!
Щоб без речей на бильці, -
Тільки мої панчішки!
Не перейматись, де ти,
Коли замовкли герци.
Не рахувать бюджети?
Не економить все це!!!
Можна, коли ми в парі,
Щоби ти мною грався?
З трусиків й пенюарів,
Мій гардероб складався?
Є в мене ще капризи:
Кухню - у твої руки.
Можна сеанс стриптизу
З пляжних Мальдів пилюки?
Можна забуть про будні?
Можна щоденне свято?
Можна гостини людні
Й презентів тааак багато!
Грець це б узяв на плечі
Чом я ТЕБЕ питаю?
Я - теж ТВОРЕЦЬ, до речі
Я СОБІ дозволяююю!)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355829
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.08.2012
автор: Келя Ликеренко