Сьогодні літо...
І завтра, і післязавтра...
Мені так не вистачає снігу,
Який так смішно заплутується у волосся,
Не вистачає твого тепла,
Не вистачає тебе...
Сьогодні спека...
І завтра, і післязавтра...
Ти пам'ятаєш наш перший сніг?
Ти хотів, як маг-чарівник перетворити на ранкову росу
Сніжинки, все дмухаючи на них,
Для мене...
Сьогодні жарко...
І завтра, і післязавтра...
Пам'ятаєш як стискав мої руки,
Як все старався зігріти мене тоді,
Коли тріщав мороз і ламав гілки дерев,
Але нам не було холодно...
Сьогодні осінь...
І завтра, і завжди...
Та все ти пам'ятаєш,
Але повільно забуваєш,
Бо зараз все те відчуває інша,
Ти іноді плутаєш її зі мною.
Сьогодні літо, мороз...
І завтра, але не завжди...
В цей спекотний день тобі холодно.
Все, до чого ти торкаєшся, леденіє.
Чому? Ти знаєш...
Тоді... Тепер... Завжди...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355951
Рубрика: Верлібр
дата надходження 08.08.2012
автор: Лілея Лозова