СЕРПНЕВА ТРИЗНА

Серпневе  небо,  розпашіле,
вляглося  в  жито,  не  ворухнеться.
Десь  вітер  дівся,  очманілий,
заліг  в  лугах,  не  сколихнеться.
Застиглий  всесвіт.  Стигла  нива.
Врожай  чекає  на  женця.
Настав  вже  час  серпа,  правдивий  -
зіжне  усе  до  корінця.
Жнива...Серпнева  тризна.
Полова  й  кукіль  згине  у  вогні.
Жнивар  зерно  в  долоні  візьме.
Останній  сніп  залишить  на  стерні.

Нове  зерно,  як  жертва  зляже
В  рілля  земного  олтаря  -
Во  славу  Сва,  творіння  Сварже,
Златого  Плуга  і  Плугаря.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356057
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.08.2012
автор: Олександр Деркач