Не дочекаєшся, повір,
Тому прошу, щоб не чекала,
Я між зацькованих зневір,
А ти мені життя вертала...
Не дочекаєшся, повір,
Тому прошу тебе – не треба,
Я між людей самотній звір,
А ти мов лебідь – чиста й щедра.
Не дочекаєшся, повір,
Навіщо гаяти години,
Роки розлук і псевдовір,
І дивлячись мені у спину.
Не дочекаєшся, повір...
Та я хотів, щоб ти чекала,
І хоч говорю інших слів,
Та мені так тебе замало...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356094
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.08.2012
автор: Мирослав Гончарук-Хомин