Минає біль, минає сон,
Лунять два серця в унісон.
Ми, мов розгойдані дроти, -
Заряди "плюс" заради "мінус".
Даруйте, пане, не пройти
До миті-синус.
Далі йти!
Бажання вічні зберегти -
Не означає лиш знайти.
Важливо тут і щось втрачати,
А не в надії сон кричати.
Мовчання-дар, що ніч несла
На спогад, що вона зросла,
Бо все мине, як все минає...
Кохання серце колихає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356116
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 08.08.2012
автор: Ліда Байрова1