Мабуть твердо спати у пустій кімнаті
Але якщо щось не так, то пробач мені
Сам точно не знав, що витворяв тоді
Знав лише одне, твої голоси повинні
Повинні стати назавжди мої
Так переплутав, все переплутав тоді…
Малював для тебе казку, де лицарі, принцеси
А потрібно було всього на всього знайти кешу
Та насипати молочного шляху із креку
Знаю.
Так, таке воно життя, то не без того
І Що воно буде коли засміються зорі ?
І в небі залунає джаз солодкий
Точно не знаю і мабуть не знає ніхто
Знаю лише одне, одне лиш знаю
Що поряд мене шампанське стоїть
В небі тремтить, дим дешевої трави
І сьогодні ти зовсім не потрібна мені
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356133
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.08.2012
автор: Asperanso