Ой літо, сонце, сильна спека, пляж.
У воду – і сохнуть в мокрих одежинах.
Не вільно є відкрито – переляк,
Бо скажуть, що дурна чи одержимий.
Ой літо, сонце, сильна спека, пляж.
Всі білі плями міцно так ховають,
Не слів болото, ницості колаж
Його хай бачать, може, і похвалять.
Ой, літо, сонце, сильна спека, пляж.
Вона в бікіні – ох, яка смілива!
А та згубила десь моралі страж.
Ото ж публіка – груди оголила.
Ой літо, сонце, сильна спека, пляж.
Ховайте ви, відмінне тіло, треба!
Природа є потворна так, що аж (?)
В заручників табу землі, не з неба…
31.07.12.
Це ж так просто віддатися сонцю у повному тілі,
Поряд інших таких у відкритій засмазі,
Не ховати лякливо частинок природи своєї,
Бо ніхто не забере, в долоню, ні в око.
http://vk.com/topic-3883886_15247173
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356366
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.08.2012
автор: Ярослав Дорожний