Чи розумієш ти, що я
Тебе прийму вже будь-якою?
Що ти не станеш вже чужою,
І що чужим не стану я?
Чи розумієш ти, що ми
Уже поєднані на віки?
І що ми будемо каліки,
Якщо не разом будем ми?
Що вже готова ти прийняти
Мене яким би я ни став,
І скільки б болю не завдав -
Мені готова пробачати.
Ми ж намагались розійтись,
Не бачитись, не спілкуватись,
Не цілувать, не обійматись...
Чи вийшло з того щось колись?
Від себе ми не утічем,
Ти ж знаєш, що це все не жарти.
Тому й питаю я - чи варто
Те, що зрослось, рубать мечем?
Галинка, Галченятко, Галка!
Не відкладай і схаменись!
Одразу щиро посміхнись
І почуттям віддайся палко!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356383
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2012
автор: sainthelg