Вернути б час назад, думки і мрії,
Що нас несли в далекії світи.
Не потонув би острівець надії,
Як би його тоді не зрадив ти.
Летять роки, немов птахи у вирій,
Та більше не повернуться назад.
З тобою ми були такі щасливі,
А зараз в нашім серці листопад.
Ти був для мене наче сонце в небі,
А став немов холодная роса.
Враз помінявся світ мені без тебе
І забриніла на очах сльоза.
Її з обличчя я тихенько витру
І сум свій заховаю у душі.
Я розмовляти любий буду з вітром
І лиш йому писатиму вірші.
Ти з уст моїх ніколи не почуєш,
Що у душі тебе я ще люблю.
Що в снах моїх ти часто так ночуєш
І у думках тебе я ще зову.
Нехай квітують щедро маки в полі,
Дарують людям ніжність і красу.
Я доброї тобі бажаю долі,
Через роки кохання пронесу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356445
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.08.2012
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)