Не бійся залишатися щасливим,
В самотності крізь декілька років,
Не те, що не було в житті вродливих,
А ти і так вже передчасно посивів.
Не важко залишатися самотнім,
Упевненний, що совість ще своя,
І хоч тебе лякають дещо ночі
Відсутністю фальшивого тепла.
Будь впевненним, що варто далі йти,
Закрити очі і зціпивши зуби,
Бо поглядом оцінюєш плітки,
І хочеться кричати цим Іудам.
Мовчи...Твоє мовчання - ти,
Ще переповненний і досі незбагненний.
Вони покриють мороком пітьми,
А ти у відповідь усміхнешся смиренно,
І крокуватимеш крізь зведені стежки,
Прошиті долею і совістю нівроку,
Вони залишаться у мороках пітьми,
А ти усміхнений ідеш проти потоку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356524
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.08.2012
автор: Мирослав Гончарук-Хомин