Морозний ранок, сніг рипить,
Схід сонця ледве зашарівся.
Усе навколо міцно спить,
Лиш дим над хатою підвівся.
Згасають зорі,замість них,
В оселях вікна засвітились.
Сніг перестав і вітер стих,
Поснули, або зачаїлись.
Змарнілий місяць побліднів,
Щезає наче у тумані,
А до весни ще стільки днів,
Прожити треба у чеканні.
І як провісниця весни,
Від сну прокинулась синиця.
Весна їй теж приходить в сни,
Їй, як мені, уже не спиться.
09.01.2010 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356525
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 10.08.2012
автор: Мирослав Вересюк