***

Запалене  червоним  звичне  синє  небо
Зливається  на  межі  моря  з  обрієм  класично
Звичайна,  ніби,  річ.  Насправді  ж  більшого  й  не  треба.
Картину  мрій  зображене  приваблює  практично.

Пісок  холодний  з  теплим  сонцем  контрастує.
Назустріч  морю  зроблено  вже  кілька  кроків.
Воно  спокійно  мовить,  що  вже  не  сумує  :
"Я  бачу  тебе  наче  вперше,  хоча  знайомі  ми  уже  багато  років".

Близьку  присутність  зовсім  поруч  чути,
Вона  стоїть  від  мене  лиш  на  крок  позаду.
Руки  тремтять,  мороз  по  шкірі,  а  відчуття  -  що  любить.
Мої  думки  мені  привести  варто  вже  до  ладу.

Її  тягнули  погляди  думки  за  небо,
А  вітер  крилами  тендітну  постать  обіймав.
Рука  в  руці.Так  близько,  а  ніби  й  нЕзнано-далеко.
Прокинулась  раптово,  а  погляд  на  безлюдне  місце  впав.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356557
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.08.2012
автор: Antoinette