Їй важко було звертатись на «ти», переконав.
Я тут один, мене нема удвох,
В квадраті, ані в кубі, ні в октаві,
Хоча частин моїх немало є.
Якась то з права, інша, звісно, зліва,
Ще інша, - глянь до краєчка сосни.
В підвалі теж – там ябка*, перець, сало
І пару бутлів доброго вина.
Ще частку я залишив на Говерлі,
В широкому каньйоні вод Дністра,
В кудлатім диво царстві гілля лісу.
Якусь частину поміж хвиль морських,
Коли медуз геть проганяв, нахаби,
В Албені у болгар, там був малим,
Бо неуважно якось я дивився
На пляжі сонця на жінок топлес.
Тепер і там моя присутня частка,
Шука в панянки серця світлий шлях.
Та я один, отож, звертайсь на «ти» )
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356587
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 11.08.2012
автор: Ярослав Дорожний