Вільна журавлинка в широкому злеті
Розпустила крила в небеснім наметі,
Глянула на землю, тінню промайнула,
Гордо і поважно шию стрепенула.
Досягнула висі плавно і натхненно,
Поглядом впіймала рідне, сокровенне,
Подумки згорнула райдужні блакиті,
Стрімко розчинилась в обрійному ситі...
Чого прагнеш, пташко, кого виглядаєш?
Правди неземої у світах шукаєш?
Чи коханий, може, за морем, сумує,
Тебе виглядає? Душа твоя чує...
Твоє щастя в тому, що крилонька маєш,
У безмежну далеч впевнено пірнаєш.
Буду я ще довго відчувати клекіт...
Візьми мене, птахо, у світи далекі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356605
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.08.2012
автор: Lana P.