А руки бабусині натруджені,з ласкою
А серце бабусі любов'ю налите.
Вона, неначе, обвінчана з казкою
Шкода дитинство війною розбите.
А в очі бабусині, коли подивлюся
То поцілую у сиве чоло.
Бабусенько, я завжди молюся,
Щоб серденько ваше вічно жило.
́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356624
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.08.2012
автор: Антон Власенко :)