Там хахли хахляцьку мову
За державну хочуть взять ( vestagunchenko)
Знаєш, друже, як це кльово
Помирати без нічого?
Де вже нічому боліти,
Де вже думка не хворіє.
Бо язик як у гадюки
Навпіл мовами розгризли,
Руки-гори пов'язяли,
Серце подалось у найми.
Із бугра тепер ридає:
Як фігово за кордоном
Та не дума повертатись -
Бач чужі Карпати легші...
Що ж лишилось? Тілько ґепа,
Що години героїчно
В інтернеті провисає...
В Україні нині славно -
Вже давно у нас два боги:
Справжній Бог ще трохи в небі,
А богатий править в храмі
РПЦ-молитви злидням
І свою гнилу капусту
В пироги чужі шинкує.
Тож коли в труні зависнеш
Можуть хрест забути вткнути
У колишню рідну Землю...
А повсюди казнокради,
Порахуї, олігархи.
Там менти, податки, гасла,
Тут цензура скотчем клеїть
Виборчий на рота банер:
Розпіаримось на горі!
Хтось себе пропагандує
І кричить: Пора до зброї!
Не зважає на тактичність,
На стратегію і розум.
Все! Видовища втікають,
На суху вдавились хлібом -
Кров народна соковита...
А в той час когут радіє -
Кури полем розбрелися
Десь кудись потусуватись.
Надто стало їх багато!..
Так що, друже, все нормально
Без нічого помирайте.
Без країни і без мови,
Без музік і дифірамбів
Покладуть в твій гріб комп'ютер
І твою старанну ґепу.
Раз нічого вже не треба,
Раз борня живе в мережі -
Твою аву не забудуть!
Ти герой фатальних бійок!
15.о7.2о12
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356716
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.08.2012
автор: Вакуленко-К. Володимир