Білі ангели болю вішались,
Пролітали, розрізані вдвоє.
Небеса опадали вишнями,
Витікаючи з них журбою.
Чорні руки, і завжди зламані,
Їм тепла би й чогось іще.
Ангел щемно вмирає хмарами,
Захлинаючись під дощем.
Нижче болю лунають спогади,
Бо на серці уже не пече.
Лиш молитва, любов'ю сповнена,
Виливається із очей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356750
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.08.2012
автор: Warik666