Чому, не дивлячись на віртуальну втому,
Мене ще й досі зачаровують фантоми?
Чому таке міцне тяжіння до екрану,
І так реально кровоточать в серці рани?
Чому так важко повернутись до реалу?
Невже тому, що він зовсім не ідеальний?
Страждаю від брехні, цинізму, різних фобій -
Назавжди згас душевний безтурботний обрій…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356753
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.08.2012
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО