Так журно й голосно заграв старий вівчар,
Мов янгол опові́стив згубу світу.
І поки він тримав свою трембіту,
Піднялось сонце з гір і з хмар.
І поки сонце сходило із глибу
Долин земних на гору-небосхил,
Старий під казаном вогонь палив
І запах чаю з трав овіював колибу.
7.08.2012, с. Заріччя, Делятинський район, Станіславщина
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356867
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.08.2012
автор: ФедченкоВ’ячик