І все у тебе добре.
А хіба інакше може бути?
В життєвому куті вишукуєш котАнгенс.
У чомусь, в комусь
А, бува, в собі вбачаєш сенс.
Як імітуєш
Божі атрибути.
Порожніми зіницями
Відгукуєш на просторові зміни.
І хтось для забавки
згори втинає нитки,
А перед носом -
голови стинаються за злитки
і смалять по ногах
із карабіну.
І добре все у тебе,
кажеш, добре! Гарно.
І карабін той не такий потужний
І кат ж людина,
й кат буває дружнім.
та лиш, щоб голову
спихнути антиквару.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356956
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.08.2012
автор: Гаоль Лостяр