зазираючи в твій час

двадцять  сім  втрачених  років,
мій  спокій  лише  зараз  отямлено.
серце  чуже  приваблює  каменем,
але  листи  вже  надіслані.
міжчасовою  відстанню  переписана,
ти  робиш  для  себе  висновок
і  більше  не  снишся.
віршем  опускаєшся  геть  спустошений,
просиш  гарячого  слова  й  мате.
між  нами  вперто  існує  те,
що  без  витримки  зору.
я  освітлюю  безвістю  коридори,
я  готова  поближчати,  невідступна.
згубна  звичка  -  тебе  воскрешати,
без  оплати  у  прірву  квитки.
твій  зіркий  спадок  з  холодним  змістом,
ще  двісті  нудних  місяців.
ти  хотів  щоб  крізь  час  святе
і  між  нами  цвітіє  те,
чому  мало  звичайних  слів.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356975
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.08.2012
автор: Biryuza