Крізь ніч мозок мій, мов шахтар, дрелював.
Рядок за рядком "на гора" видавав.
В нірвані все тіло, лише не мізки -
Вив'язують слово, мов небо хмарки.
Світанок ступив, витвір весь розпустив.
Дощами дрібними розбавив, розмив.
Лиш вузликом спазмів у мізках зосталось,
Що щось там плелося, що щось там складалось.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357035
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.08.2012
автор: Крилата (Любов Пікас)