Моє ім'я - це іній, холод, сніг.
На гілочках необережна крихка паморозь.
Його мінливість навесні біжить зі стріх
і обертається в напівплодючу зав'язь.
Це тінь без тіла чи земля без полюсів.
Сніжить улітку без запрошення, - не гарно так!
Це кома з крапкою чи сума без плюсів.
Таке ім'я моє на слух або ж на смак...
Багато писано про ймення у книжках,
але про мене можна коротко і ясно:
блідість шкіри, холод мнеться по руках,
це пік зими, яка приходить геть не вчасно...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357094
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.08.2012
автор: Ліна Біла