Буває

Я  намалюю  світанок  
Й  перекреслю  його  новим  днем  
Залишиться  тільки  спогад  
Згорить  червоним  вогнем  
Горітиме  синім  полум'ям  
Знищуючи  глибину,
Того,  що  попри  все
Знало  мене  одну.  
І  стоятиму  на  розвалинах  
Серед  згарища  і  жалю
Стоятиму  на  колінах
Перед  тим,  що  я  не  люблю    
Перед  тим,  яскравим  сонячним
Що  світанням  назвала  колись,  
Перед  тим,  без  чого  боляче,
Перед  тим,  кого  благаю  "змирись".
І  отак  собі  стоятиму
День,  два,  сотню,
Тисячу  літ
А  чому  -  й  сама  не  знатиму  
Мабуть  був  то  цілий  світ
Та  вагатися  не  буду  я  
На  базарі  почуттів  
Продам  пам'ять  
І  забуду  я  
Все,  що  знати  ти  не  хотів,  
Все,  що  знати  не  хотіла  я  
На  перехресті  клен-доріг  
І  побіжу  ногами  босими  
По  тернах  
доки  не  випав  сніг.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357131
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.08.2012
автор: Чхайло Анна