Плине річечка скородниною,
Виполіскує небокрай.
Не швиди, зажди, павутиною
Срібнокосою не вкривай.
Дай ще вимолю,
Дай ще виплачу
Мій прадавній гріх на віку.
Хай пробачиться,
Хай розчиниться,
Перемелеться на муку.
Ким була тоді, сотні літ тому,
Що донині маюся за гріхи?
Дасть Бог, виплачу,
Коло розірву,
Відмолю свої всі страхи
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357181
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.08.2012
автор: Інна Серьогіна