Мій віртуальний друг, я дякую тобі!
Спасибі, що завжди ти є у мережі,
Як поряд ти – моя душа співає,
Твоє тепло тривогу відганяє.
Радію щиро й дякую за те,
Що краще інших розумієш ти мене.
Відчути можеш, як душа моя сумує,
Й на відстані твоє тепло рятує.
Ти відшукаєш ту обірвану струну,
І легко скріпиш, зробиш , як нову.
Та віртуозно так, що й вузлика нема,
Ніколи б я з таким не справилась сама.
Цю дружбу нашу я ціную над усе
І щиро вдячна я тобі за все!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357182
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.08.2012
автор: Настя Ковал