Взлетіла пташка високо у небо,
Взлетіла й більш її нема .
Немов як ти, покинула назавжди,
Своє новонароджене дитя.
Безжально дивлячись на нього,
Взяла і віднесла чужим у двір.
В записці ж написала, що не взмозі,
Не взмозі більш його кормить.
Зате на випивку у тебе,
Коштів достатньо кожен день.
Щаслива ти з своїм коханим,
Щаслива, а дитя ж росте.
Росте з надією, що мама,
Батьки яких ти їй дала.
Усе що мали її давали,
Давали добре і сповна.
Не як покинутій дитині,
А як рідненькому дитя.
Рідні батьки, пили й старіли,
Згодом і батько вже помер.
Ну і скажи , кому потрібна,
Стара і квола ти п’яниця.
Яка робити не схотіла,
Що б прокормить своє дитя.
Яка була здорова й сильна,
І чоловік здоровий був.
Чому ж дитину не зростила,
Чому? Скажи!Чому?Чому?
Ходи ж бомжуй тепер старенька,
Своє ти щастя пропила.
Дитина ж виросла красива,
Гляди, і пару вже знайшла.
Гляди, й зібрались гомоніти,
Про сватини й весілля вже.
І ось не взмозі вже терпіти,
Старий й стара сказали все.
Те, що не рідні вони люде,
Навіть не родичі його.
Дитя ж, заплакало від болі,
Тихенько вп’ялось, обняло.
Старенькі теж пустили сльози,
Сиділи майже цілу ніч.
То плакали то хохотіли,
Й на другий день уже вони.
Усі весілля святкували,
І тут, коли вони всі танцювали.
Вона, побачила її,
Чи то сердечко підказало.
Чи сльози у її очах,
Бо вся обідрана стояла.
За тином де дочка гуля,
Дитя ж прибігло, підійшло.
Стало, і дивится у вічі,
Затихло все, й затихли всі.
Все навкруги мов оніміло,
Й крізь сльози і тремтіння все ж.
Дитя почуло одне слово, прости!
Далі вона ж так плакала, що довго,
Довго ще говорити не могла.
Й дитя заплакало, всі плачуть,
Підійшло, маму обняло.
Й сказало я тебе прощаю,
Ці й мамі добре повезло.
Дочка оділа і пригріла.
До себе жити узяла.
Згодом і внуки вже з'явились,
Хороша вийшла в них сім'я.
Та все ж...
Як добре їм би не жилось.
А біль залишится на завжди,
Усе життя він душу їсть.
Серце щимить, а очі плачуть.
Коли згадаєш оту мить,
Жахливу мить життя згадаєш.
,
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357194
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.08.2012
автор: a pen fires off